Codein напиток Lean (лин) Иваново

Была такая ситуха, заебали постоянно пить фигню и курить шарики. Мы с олласом решили себя побаловать и взялись за закладки. Знаешь, наркота? Так вот, встретили кого-то, кто обещал притащить красивый шан, и мы побежали на этот кекс.

Пришли в непонятный район, среди вонючего дерьма и обветшалых квартир. Все уже появилось, начался мощный шам, и мы летели нахуй.

Заладились закладками, вперемешку был кекс и шан. А еще джеф с героином, чтобы нам втертый было интереснее, абсолютный кайф. Оллас сунул себе в нос шнурок, а я стала налаживать пузырьки на руку. Вот это зашло, мать его!

А поначалу, пока еще не подействовало, немного щемило, как будто шримпы внутри начали танцевать. Но это чувство пролетело мимо, когда ветер конопли сказал свое "привет".

Мы стали вайбиться, распустив наши крылья и полетев в небо. По деревьям великолепные звезды, они нам казались такими же высокими, как и мы. Обнимали друг друга и смеялись над всеми этими красками и звуками.

Этот день просто был настолько впечатляющим, что мы решили его запечатлеть. С добряком, который продал нам весь этот ширпотреб, мы использовали дискобольный фотоаппарат, чтобы сфоткаться на память. Мы же не позорились, все выглядели настолько круто, что просто боялись своего отражения.

А потом наступил тот самый долгожданный момент – выпускной, братан! Мы пришли в институт, где все уже кончили учебу, а мы были боссами и подкатывали на нашем примесье. Весь зал уставился на нас, словно мы были настоящими звездами. Мы чувствовали себя здесь в своей тарелке, все наши ребята нас поддерживали, и мы просто летали от этого.

Где-то посередине этого бреда я увидела свою девушку. Она стояла там, ярким солнцем, ее улыбка расплавляла мое сердце, словно кусок мармелада. Я подошла к ней, понимая, что это все ерунда, что это все придумано под втертым, но чувствовала себя так, будто я просто живу в раю.

Мы провели вместе невероятные моменты, под роскошные звуки музыки. Мы не обращали внимания на глаза окружающих, а слушали только свои сердца. В этот вечер мы были влюблены друг в друга и в происходящее вокруг.

Потом все закончилось, как обычно. Мы остались с той же шизой, той же одиночеством, что и до этого. Протянули друг другу руки и ушли каждый своей дорогой. Ну, или хуе-дорогой.

Братан, это был наш незабываемый выпускной. Мы втертые, но пиздатые. Все эти закладки, кекс, шан, наркота – это все ерунда. Мы лишь на мгновение улетели в мир, где все было возможно, где стены падали, а музыка звучала громко и ярко. И я поняла, что это все – пустое говно. Правда, ты меня слышишь?

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.